Неоромантизм Лесі Українки (Рецепція. Концепція особистості. Міфопоетика) - Л.І. Скупейко
|
|
| Назва: |
Неоромантизм Лесі Українки (Рецепція. Концепція особистості. Міфопоетика) |
| Автор: |
Л.І. Скупейко |
| Категорія: |
Філологічні науки
|
| Рік: |
2009 |
| Викачано: |
225 |
| Опис: |
Проведено дослідження неоромантизму Лесі Українки як одного з провідних напрямків модернізації української літератури кінця XIX - початку XX ст. Наведено результати критичного аналізу модернізмоцентристської інтепретативної схеми й окреслено дефініцію неоромантизму в інтерпретації Лесі Українки. Визначено основні ознаки, що зближують неоромантизм з провідними тенденціями у європейській художній культурі досліджуваного періоду (генетична спорідненість з естетикою романтизму, неприйняття позитивізму та натуралізму, спрямованість на оновлення ідейно-естетичної парадигми літератури, інтеграція різноманітних художньо-стильових традицій). Встановлено "родову" прикмету неоромантизму, що вирізняє його серед інших літературних течій, зокрема, модернізму, якою є нове розуміння людини як "суверенної особистості" у системі суспільних взаємин. З'ясовано, що неоромантизм спрямований на пошуки самоцінності людської індивідуальності, у центрі його уваги - проблема свободи як "суверенності" та як вияву у мистецтві "істиного демократизму". Проаналізовно міфопоетику драми-фейєрії Лесі Українки "Лісова пісня" в аспекті ідентифікації неоромантичної моделі світу та неоромантичного ідеалу людини. Розкрито своєрідність "Лісової пісні", яка полягає у перетворенні космогонічної драми "вічного повернення" на драму духовного відродження особистості, буття у сфері духу - нетлінного та непідвладного ні вогню, ні божеству, ні часові. Зроблено висновок, що подолання відчуженості людини від світу та від себе самої можливе лише через осягнення власної духовної сутності, яка є критерієм і мірою людської свободи. |
| Файл: |
147.2 КБ |
|
Скачати дисертацію
|
|
